Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

часть года

  • 1 год

    1) рік, год (зап. гід, р. году), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа), (умен.) річок (р. -чка), годок (р. -дка), годочок (р. -чка). [З Новим Роком!]. Текущий год - цей (поточний, біжучий) рік. В этом год, в нынешнем году - цього року, цей рік, серік. В прошлом году - того року, минулого року, (у)торік, тогід. В позапрошлом году - позаторік. В будущем году - нарік. Относящийся к этому году, этого года - сьогорічний, цьогідній, сьоголітошній. Год тому назад - (уже) рік тому, буде тому рік. Из года в год - рік-у-рік, рік-повз-рік, год-у-год. С году на год - від року до року. Как в какой год - як під рік (год), як до року (году). В прежние годы - за колишніх (давніших) років. В 1917 году - 1917-го року, в 1917-му році. В один год - однього року. Через год - за рік, за год, у рік, у год. В продолжение года - через рік, протягом року. До истечения года - до року, до году. Каждый год - що-року, що- рік. Два раза в год - двічі на рік. Семь тысяч в год (плата) - сім тисяч річно. Отдавать в наём на год - наймати на рік, у год. Служить по найму на год - по годах ходити, у году бути. Пошёл кому-л. восемнадцатый год - на вісімнацятий рік пішло (звернуло) комусь, у 18-ий рік уступив хтось. Круглый год - цілий рік, від льоду до льоду. Полгода - півроку, півгода. Четвёртая часть года - квартал. Високосный год - переступний рік, Касянів рік. Время года - пора року, відміна року. [Чотири пори року]. Новый год - новий рік. Канун нового года - щедрий вечір. Поздравлять с новым годом (с определ. обрядами) - новолітувати. Родившийся в этом году, в прошлом году (о скоте) - селіток, торішняк;
    2) (возраст, годы) вік, літа. [Молоді літа. Дитячий вік]. Преклонные годы - похилий вік. Годы этого уже не позволяют - із літ це мені вийшло. Пока позволяют годы - поки служать літа. Годами стар - на літа старий. Годы проходят - літа (роки) минають. Прожить молодые годы - відмолодикувати. Срв. Лето.
    * * *
    рік, род. п. року

    го́ды — мн. роки́, -ків и ро́ки, -ків, літа́, род. п. літ

    Русско-украинский словарь > год

  • 2 месяц

    1) (луна) місяць (-ця), ум. місячок (-чка), місяченько. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.). Ой, місяцю-місяченьку, світи нам доріженьку (Пісня)]. Молодой, новый -сяц - молодик, новик, новак (-ка), новий місяць. Полный -сяц - повний місяць, місяць у повні, повня (-ні), уповень (-вня). -сяц на ущербе - щербатий місяць. Медовый -сяц - медовий місяць;
    2) (часть года) місяць. [Я місяці і дні лічу журбою (Куліш)]. Военный, гражданский, морской -сяц - військовий, громадянський місяць (30 день), морський місяць (29 день). Звёздный (сидерический), драконоический, тропический -сяц - зоряний, драконоїчний, тропічний місяць. Лунный (синодический), солнечный -сяц - місяцевий (квадровий, молодиковий, синодичний), сонячний місяць. [У мусулман місяць не сонячний, а квадровий, молодиковий (Крим.)]. В -це январе - в (місяці) січні, місяця січня. В прошлом -це - того или минулого місяця, в тому или в минулому місяці. [Зустрів тебе того місяця на залізниці (Крим.)]. В будущем, в следующем -це - наступного місяця, в наступному місяці. Каждый -сяц (ежемесячно) - що-місяця, кожного місяця, кожний (кожен) місяць. Раз в -сяц - раз на місяць. Он получает сто рублей в -сяц - він одержує (здобуває) сто карбованців на місяць или місячно. За -сяц вперёд - (за) місяць наперед. Больше -ца - більш(е) як місяць, понад місяць.
    * * *
    I
    ( часть года) мі́сяць, -ця
    II
    ( луна) мі́сяць, -ця

    молодо́й \месяц — молоди́к, -а, молоди́й (нови́й) мі́сяць

    Русско-украинский словарь > месяц

  • 3 из

    и Изо предл. с род. пад.
    1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;
    2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.
    * * *
    предл. с род. п.; тж. изо
    з, із, ( перед согласным) зі, зо (кого-чого); ( из среды кого) з-по́між, з-посере́д, з-промі́ж (кого-чого)

    ро́дом из Сиби́ри — ро́дом з (із) Сибі́ру

    Русско-украинский словарь > из

  • 4 половина

    половина; (чаще в сложении с друг. словом) пів. [Половина літ минає, а щастя немає. Пів життя свого віддав я на цю роботу. Пів літа вже зійшло. Не сказав ні півслова]. Прошла -вина года - зійшло (минуло) півроку. Разделить на две -вины - розполовинити, переділити на дві половині (надвоє). Убавить на -вину, взять от чего-л. -вину - зменшити удвоє, надполовинити, переполовинити. На -вину - напів, навпіл, наспіл, на половину, половиною через пів. [Надряпане напівписаними, напівдрукованими літерами. (Коцюб.). Будинок станції, який половиною складався з юрти і тільки наполовину з руського зруба (Корол.). Я живу банкнотами синіми та сивими через пів фальшивими (Франко)]. В -вину - удвоє. [Там удвоє дешевше (дорожче)]. Сделанный до -вины - зроблений до-пів, до половини. [Людей тих не стало; зостались тільки до-пів зроблені діла їх рук (Куліш)]. На -вине, в -вине дороги - на пів путі (дороги), о-пів путі (дороги). [О-пів путі він нас перестрів]. До -вины дороги - до пів (до половини) пути (дороги, шляху). Это случилось в - вине зимы - це сталося о-половині зими. Это случилось в -вине третьего - це сталося о- пів до третьої години; це сталося о-пів на третю годину. Отдать (взять) поле (огород) с -вины - віддати (взяти) поле (город) наспіл, з-половини. [Своєї землі мало - беремо ще наспіл]. Он с ним в -вине - він із ним наспіл, з-половини. В -вине срока - до половини терміну. Два с -виною - два з половиною, півтретя. Три с -виною - півчверта, три з половиною. Четыре с -виною - півп'ята и т. д.
    * * *

    моя́ \половина — моя́ полови́на; ( о жене) моя́ стара́; ( о муже) мій стари́й

    2) ( часть помещения) полови́на

    Русско-украинский словарь > половина

См. также в других словарях:

  • часть — сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? части, чему? части, (вижу) что? часть, чем? частью, о чём? о части; мн. что? части, (нет) чего? частей, чему? частям, (вижу) что? части, чем? частями, о чём? о частях 1. Частью называется… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Часть денег — A Piece of the Action …   Википедия

  • Часть VII. Крупнейшие собрания оружия — 1. Королевский цейхгауз в Берлине Оружейный цейхгауз. На гравюре представлена обычная оружейная коллекция XVIII века. Оружие размещено не в хронологическом порядке и не систематизировано. В экспозиции превалируют эстетические принципы,… …   Энциклопедия средневекового оружия

  • Часть света — Части света  регионы суши, включающие материки или их крупные части вместе с близлежащими островами. Обычно выделяют шесть частей света [1]: Австралию и Океанию; Азию; Америку; Антарктиду; Африку; Европу. Существует отличие между понятиями… …   Википедия

  • Часть речи (цикл стихотворений) — У этого термина существуют и другие значения, см. Часть речи (значения). «Часть речи»  поэтический цикл стихотворений И. А. Бродского, написанный в 1974 1976 гг. по русски, а также одноимённая книга, включающая, в частности,… …   Википедия

  • Часть III. Судовые устройства и снабжение (редакция 2008 года) — Терминология Часть III. Судовые устройства и снабжение (редакция 2008 года): 3. Приводы гидравлические Сталь литая, чугун, сплав медный Механизмы, предназначенные для установки на открытой палубе, должны быть рассчитаны исходя из условий их… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Часть II. Энергетические установки и системы (редакция 2008 года) — Терминология Часть II. Энергетические установки и системы (редакция 2008 года): 5. Паровые котлы, работающие на жидком топливе 5.2. Уровень воды в котле Прекращение или недостаточный напор Отключение Определения термина из разных документов:… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Часть 21. Базовые цены на работы по ремонту дымовых труб, градирен и газоходов — Терминология Часть 21. Базовые цены на работы по ремонту дымовых труб, градирен и газоходов: 19. Методика расчета поправочного индекса к базовым ценам. 19.1. Поправочный индекс определяется путем соотношения плановой стоимости чел. мес. рабочего… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • ВРЕМЕНА ГОДА — четыре периода года (весна, лето, осень и зима), характеризующиеся определенными средними температурами. Начало каждого времени года имеет четкую астрономическую границу. Эклиптика (видимый путь движения Солнца по небесной сфере) делится четырьмя …   Энциклопедия Кольера

  • времена года — четыре периода года (весна, лето, осень и зима), характеризующиеся определенными средними температурами. Начало каждого времени года имеет четкую астрономическую границу. Эклиптика (видимый путь движения Солнца по небесной сфере) делится четырьмя …   Географическая энциклопедия

  • АЗИЯ (часть света) — АЗИЯ, самая большая часть света (ок. 43,4 млн. кв. км), образует вместе с Европой материк Евразию. Граница между Азией и Европой обычно проводится по Уралу (гребню или его восточному подножию, рр. Эмба, Кума, Маныч, по осевому водоразделу Б.… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»